Це те кіно, у якому за зовнішньою личиною, одягненою у штатське, за якою, здавалося б, не лишилося нічого людського, таки ховається Людина. Здатна на вірність, жертовність та інші високі почуття.
Вже сміливо можна говорити про тенденцію, яка склалась у зображенні недалекого майбутнього у різного роду жанрах. Вона полягає у тому, що контраст між нашим сьогоденням і зображуваною майбутньою дійсністю стає дедалі розмитішим, поступово переплавлюючи один стан в інший. І хоча більша частина обстановки, декорації, оснащені найновішими елементами техніки, мало що із цього можна віднести до когорти предметів, які дуже далекі від найближчих перспектив у досягненнях нинішніх вчених. Робота за великими сенсорними компютерами, вхід у будівлю за чіпом, щоправда вживленим в руку замість звичної нам картки. Контроль емоційного стану з допомогою ліків? А хто вам сказав, що у вашу воду з-під крану час від часу не підсипають заспокійливе, депресанти чи навпаки енергетик? Залежно від потреб.
Це фільм про і про те, що далеке майбутнє не таке вже й далеке.
Соня Чорна, кінокритик