Рівні (де)градації
Можливо, це дещо банально починати словами, що антиутопія – це доведена до крайнощів утопія, але освіжаючи у пам'яті візуальний вишукано мінімалістичний ряд картини, почну саме так.

Якщо сьогодні доволі штампованим явищем є "білі комірці", то у цій кіноутопії такими ж штампованими та не менш білими залишаються цілі костюми, у які поголовно зодягнений елітний прошарок, до якого належать головні герої. Люди в білому дещо загальмовано сновигають на фоні урбаністичного сірого фону. Рухи кожного дещо зповільнені щоденними обов'язковими ліками. Надмір екранів і нав’язливість інформації не викликає роздратування.

Поборовши рак та інші, здавалося б, невиліковні недуги, вчені взялися за новий об’єкт. Щоправда з дещо іншого розряду. Тепер шукають ліки від почуттів та здатності любити.

Якщо ви є поціновувачем сучасної архітектури та мінімалізму в інтер'єі, то під час перегляду картини вам буде чим насолодитися. Щоправда, вся ця розкіш стане втіленням вселенського зла, яке, ймовірно, починало із наміру втілити у життя чи не найблагородніший план: рівність усіх. Знайомо, чи не так?

І хоча орвелівська 101 кімната тут замінена неболісним щепленням, факт є фактом: і у цій антиутопії займаються стиранням почуттів, тривог та переживань, одним словом, людини.

Це те кіно, у якому за зовнішньою личиною, одягненою у штатське, за якою, здавалося б, не лишилося нічого людського, таки ховається Людина. Здатна на вірність, жертовність та інші високі почуття.

Вже сміливо можна говорити про тенденцію, яка склалась у зображенні недалекого майбутнього у різного роду жанрах. Вона полягає у тому, що контраст між нашим сьогоденням і зображуваною майбутньою дійсністю стає дедалі розмитішим, поступово переплавлюючи один стан в інший. І хоча більша частина обстановки, декорації, оснащені найновішими елементами техніки, мало що із цього можна віднести до когорти предметів, які дуже далекі від найближчих перспектив у досягненнях нинішніх вчених. Робота за великими сенсорними компютерами, вхід у будівлю за чіпом, щоправда вживленим в руку замість звичної нам картки. Контроль емоційного стану з допомогою ліків? А хто вам сказав, що у вашу воду з-під крану час від часу не підсипають заспокійливе, депресанти чи навпаки енергетик? Залежно від потреб.

Це фільм про і про те, що далеке майбутнє не таке вже й далеке.

Соня Чорна, кінокритик

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website